Про УКРЛІТ.ORG

бенкетар

БЕНКЕТА́Р, я, ч. Учасник бенкету; любитель бенкетів. Усі бенкетарі напруго посхапувались, вискакуючи хто куди міг, перевернули стіл з усіма кубками й стравами (Фр., VI, 1951, 77); Ось він сидить, цей куций Мефістофель. Недобрих учт похмурий бенкетар (Бажан, І, 1946, 188).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 157.

вгору