БЕНЗИ́НКА, и, ж., розм. Невеликий нагрівальний прилад, у якому як пальне використовується бензин. Бензинка з бляшаним чайником, що служив замість самовара, сичала вже на столі (Коцюб., І, 1955, 205).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 156.