Про УКРЛІТ.ORG

бенефіціант

БЕНЕФІЦІА́НТ, а, ч. Особа, на користь якої давався бенефіс. Центральна постать у п’єсі ["Батраки"] Юрко, якого грав бенефіціант (Про мист. театру, 1954, 309).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 156.

вгору