БЕЗЩА́ДНО, заст. Присл. до безща́дний. Безщадно кров Рутульську ллють [троянці] (Котл., І, 1952, 238).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 154.