БЕЗЩА́ДНИЙ, а, е, заст. Який не знає пощади; безпощадний, жорстокий.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 154.