БЕЗХРЕБЕ́ТНІСТЬ, ності, ж., перен. Брак твердості, стійкості в характері; нестійкість. Хвороба ця — відрив од живого життя мас, безхребетність, безгрунтовність (Еллан, II, 1958, 181).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 153.