Про УКРЛІТ.ORG

безхліб'я

БЕЗХЛІ́Б’Я, я, с. Стан, коли немає хліба; голод. То побило меншого брата в полі три недолі: Одно — безвіддя, А друге — безхліб’я, А трете — буйний вітер у полі повіває Та бідного козака з ніг валяв (Думи.., 1941, 91); — Нічого, мамо, — сказала до свекрухи господарка хати, — хіба наше безхліб’я од ледарства? (Ю. Янов., Мир, 1956, 278).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 152.

вгору