БЕЗТАКТО́ВНИЙ, а, е. Те саме, що безта́ктний. Одного разу він [М. Кропивницький] був дуже засмучений безтактовним виступом проти нього в сатиричному українському журналі "Шершень" (Збірник про Кроп., 1955, 229).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 149.