БЕЗСТИ́ДСТВО, а, с. Відсутність стида, сорому; безсоромність. Не впору згадує [Січкар] гнучку, сухорляву Настю, жагу її поцілунків.. і безстидство слів у сварці і любовних утіхах (Стельмах, II, 1962, 108).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 148.