БЕЗСРЕБРЕ́НИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до безсребре́ник. На ході вона злегка хиталася і гугнявим голосом вичитувала: — Святі безсребрениці і чудотворці… (Коцюб., II, 1955, 116).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 147.