БЕЗПІДСТА́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безпідста́вний. Погоджуючись на угоду з Данилом, папа тим самим визнавав безпідставність зазіхань угорських баронів на руські землі (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 579).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 139.