БЕЗМО́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безмо́вний. Мабуть, ніколи не забуде Горпина того зимового лісу, білої урочистості й безмовності (Ю. Янов., Мир, 1956, 149).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 135.