БЕЗДУ́ШШЯ, я, с. Те саме, що безду́шність. Ми повинні бути просто-таки непримиренними до будь-яких проявів чиновництва і бездушшя у ставленні до людини-трудівника (Рад. Укр., 24.III 1963, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 127.