БЕЗБРО́ВИЙ, а, е. Який не має брів. На широкому, безбровому, всіяному густим ластовинням обличчі лежав сум (Десняк, І, 1955, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 120.