БАШЛИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до башли́к. Після вечері став збиратися Андрійко додому. Обдарувала Катря чим було небожа, обв’язала башличком на мороз (Головко, II, 1957, 215).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 115.