БА́ЦАТИ, аю, аєш, недок., кого і без додатка, розм. Різко вдаряти. — Ах ти!.. — сердито бацає Лукин насмішника ложкою по чолі (Козл., Ю. Крук, 1957, 253).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 114.