Про УКРЛІТ.ORG

батькувати

БАТЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.

1. перех. і без додатка. Лаяти, сварити, образливо згадуючи при цьому батька. Він.. дав волю серцю, став батькувати, лаятись… (Мирний, І, 1954, 153); Потім доберем, кому дякувати, а кого батькувати (Головко, II, 1957, 257).

2. неперех., рідко. Бути батьком (у 1 і 3 знач.). Ой і важко батькувати, маючи таку гарну та вродливу дочку, як Одарка в Юхима (Ле, Вибр., 1939, 99); Батьку козацький, славний лицаре!.. Час-пора йти на Вкраїну батькувати… (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 113.

вгору