БАТРА́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до батра́к. Михась уже десять років був на своєму батрацькому хлібі (Чорн., Визвол. земля, 1959, 15); Світова війна, революція — важко опам’ятатися в потоці подій, але батрацька душа підказала Іванові вчасно, що йому робити (Ю. Янов., II, 1954, 119); // Належний батракові. У батрацькій вбогій хаті Народився я на світ (Нех., Чудесний сад, 1962, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 112.