БАРБАРИ́С, у, ч.

1. Колючий чагарник з їстівними кислуватими ягодами червоного кольору. Червонясті гілки барбарису На прощання мені подаруй (Мас., Поезії, 1950, 198).

2. збірн. Ягоди цієї рослини.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 104.