БАРАНИ́, і́в, мн., діал. Кожух з овечих шкур. Врешті він накинув барани й вийшов (Коцюб., І, 1955, 410).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 104.