БАРАЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., ав. Патрулювати над певним районом, об’єктом, щоб не допустити повітряного нападу (про літаки). Над кораблями позмінно баражували винищувачі (Кучер, Чорноморці, 1956, 228).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 103.