БАНЯЧО́К, чка́, ч., розм. Зменш. до баня́к. Ставила [Богучариха] в кошик банячок з їжею, не зводячи очей з Шагайди (Кучер, Чорноморці, 1956, 158).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 102.