БА́НЩИК, а, ч. Працівник бані, який обслуговує відвідувачів. Коропов пройшов у чоловічу роздягалку й попросив банщика піддати пари (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 179).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 102.