БА́МКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ба́мкати і звуки, утворювані цією дією. Раптом чути уривчасте бамкання: б ють на сполох (Коч., І, 1956, 574); Таке веселе бамкання бува хіба що під великдень (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 371).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 99.