Про УКРЛІТ.ORG

бамбула

БАМБУ́ЛА, и, ч., зневажл. Тюхтій. У Матвія Матвійовича з одної циркової програми, баченої ще замолоду, лишився в пам’яті.. сорокалітній, обважнілий, стягнений корсетом і неохайний бамбула з юхтово лисніючим обличчям (Вол., Місячне срібло, 1961, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 99.

вгору