БА́ЛУХИ, ів, мн., вульг. Те саме, що баньки́. Він увесь став багровий, балухи наллялись кров’ю (Досв., Вибр., 1959, 70).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 98.