БАЛО́НЧИК, а, ч. Зменш. до бало́н. Санітарка взяла гумовий балончик (Смолич, І, 1958, 228).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 97.