БАЛИ́К, у́, ч. Просолена і пров’ялена (інколи ще й прикопчена) спинка великої красної риби. Од Дніпра і Дону [везли] всяку рибу, кав’яр, балики (Стор., І, 1957, 367); Вчорашній обід був для мене незвичайним: сардини, балик, мариновані карасі, раковий холодець (Коцюб., III, 1956, 69); Баликом називають спинку частину риби, зрізану нижче основи ребер (Укр.. страви, 1957, 69).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 96.