БАЛАКАНИ́НА, и, ж. Довга, багатослівна розмова або висловлювання. І тільки з виступів.. зрозуміла нарешті Сташка, що вся ота балаканина оберталася довкола індивідуальних і колективних договорів друкарських робітників з власниками друкарень (Вільде, Сестри.., 1958, 392); В Сахно урвався терпець. Незрозуміла Гальванескова балаканина дратувала й злостила її (Смолич, І, 1958, 123); * Образно. Товщина твору є сумнівна цінність, швидше хиба. В своїй творчості я всіма силами боровся з балаканиною (Вас., IV, 1960, 55); // збірн. Поверхові, беззмістовні висловлювання, балачки про що-небудь. С. Тудор з величезною силою і наочністю показав у своєму романі всю облудність націоналістичної балаканини (Іст. укр. літ., II, 1956, 587); // Легка, невимушена розмова. Їм так хотілося розважитися дотепною балаканиною (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 70).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 93.