БАЛАБО́Н, а, ч., діал. Брязкальце, бубонець. І грали балагульські балабани, І машталір хитавсь на передку (Рильський, І, 1956, 203).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 93.