БАКЛА́Г, БО́КЛАГ, а, ч. Те саме, що бакла́га. Він зупинився біля криниці, набрав у боклаг води (Стор., І, 1957, 334); Під столом валявся порожній боклаг (Мирний, II, 1954, 296); Боярські слуги.. звивалися, ..наповнюючи шипучим медом і яблучником подорожні боклаги (Фр., VI, 1951, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 92.