БАЗАРУВА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто продає що-небудь на базарі. Найзаповзятливіші базарувальники та перекупки почали швидко збирати свій немудрий крам і розбігатися в усі боки (Коз., Блискавка, 1962, 189).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 88.