БАГРИ́ТИСЯ, и́ться, недок. Бути, ставати багряним. Там ллється сталь і даль багриться. Там зварника дуга Спалахує, мов блискавиця. Горить, мов райдуга (Забашта, Нові береги, 1950, 70).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 85.