БАГАТОДІ́ТНИЙ, а, е. Який має багато дітей. Щорічно держава виплачує мільйони карбованців багатодітним і одиноким матерям (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 91).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 80.