БАБУ́СЕЧКА, и, ж. Пестл. до бабу́ся. Стара вже світом нудить, а панночка втішається: — Як славно, бабусечко,,, як у нас велично та пишно! (Вовчок, І, 1955, 108).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 77.