АСФА́ЛЬТНИК, а, ч. Робітник, який асфальтує шлях, вулицю і т. ін. Бригадир асфальтників.. окинув поглядом Галину (Зар., Світло, 1961, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 69.