АСИМІЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до асимілюва́ти. Частина сарматів, які жили на півдні Лісостепу, була асимільована слов’янами (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 242); Породи тварин є наслідком людської праці і умов життя тварин, асимільованих ними в попередніх поколіннях (Конярство, 1957, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 66.