АРХІТЕ́КТОР, а, ч. Фахівець в галузі архітектури; будівничий. Приїздили вже архітектори, планували, прикидали, як і куди воно [село Сеньків] повинно рости, якими будинками й спорудами його буде оздоблено (Вишня, І, 1956, 359); Ще з дитинства я готувалася стати архітектором (Донч., V, 1957, 329).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 65.