АРФ’Я́НКА, и, ж., заст. Арфістка. Па другий вечір зібрався до Штемберга в садок трохи не увесь город подивитися на чудо садове — на писану красу арф’янки (Мирний, III, 1954, 281).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 63.