АРТИЛЕРИ́СТ, а, ч. Той, хто служить в артилерії (в 2 знач.). Багато визволив мій брат радянських сіл і міст. Ворожі танки бив з гармат, він був артилерист (Забіла, Одна сім’я, 1950, 37); Артилеристи дістали наказ безпосередньо від генерала — не шкодувати снарядів (Гончар, III, 1959, 155).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 62.