АРПЕ́ДЖІО, муз.

1. присл. Про спосіб виконання акордів, при якому звуки йдуть у швидкій послідовності один за одним.

2. у знач. ім., невідм., с. Акорд, виконуваний таким способом. З усіх класів, з усіх кутків неслися арпеджіо, гами й рулади (Смолич, II, 1958, 204).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 61.