Про УКРЛІТ.ORG

арештант

АРЕШТА́НТ, а, ч. Той, хто перебуває під арештом; арештований, в’язень. Арештанти мовчки виконали його [наглядача] наказ, і похід рушив.. на вулицю (Фр., VI, 1951, 168); Настя вперше зроду вступила до тюрми. Важкий дух, високі та чорні хати з загратованими вікнами, арештанти в широких сіряках — усе те вразило її дуже прикро (Коцюб., І, 1955, 75); Вже давно на горі Березовій, біля кам’ яного стовпа, попрощались з рідним краєм арештанти (Донч., III, 1956, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 58.

вгору