АРГУМЕНТО́ВАНИЙ, а, е, книжн. Дієпр. пас. мин. ч. до аргументува́ти; // у знач. прикм. Обов’язком всіх літераторів, працівників усіх галузей мистецтва є зміцнення творчої дружби на основі.. взаємної допомоги, всемірного розвитку товариської ділової, аргументованої критики й вимогливості (Рад. Укр., 6.I 1957, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 58.