АРГАМА́К, а, ч. Старовинна назва породистого верхового коня в східних народів; румак. Аракчеєв помітив, що аргамак, якого подарував йому один з постачальників армії продовольством, кульгає на ногу (Кочура, Зол. грамота, 1960, 198); Від гетьмана в дарунок царю Олексію Михайловичу привезли посли п’ять дорогих турецьких коней аргамаків (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 270).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 667.