АО́РИСТ, а, ч., лінгв. Одна з форм минулого часу дієслова в деяких мовах, що виражала єдину, нерозчленовану дію, яка відбувалася цілком у минулому. В морфології "Руської правди" виразно виступає відсутність імперфекта і аориста, що, очевидно, зникали в живій мові (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 53.