АНТОЦІА́НИ, ів, мн. (одн. антоціа́н, у, ч.). Пігменти, що містяться в клітинному соці багатьох рослин і зумовлюють забарвлення квіток, плодів, стебел, листків у різні відтінки червоного, синього, фіолетового кольорів. Клітинний сік здебільшого безбарвний, а у деяких рослин він забарвлений в червоний, синій або фіолетовий колір. Ці пігменти об’єднуються під загальною назвою — антоціани (Практ. з анат. рослин, 1955, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 666.