АНЕКДО́ТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до анекдо́т 1. Бориса Ріпак не любив. Той завше цвітаста одягався.. А потім оті Борисові анекдотики, історійки. Де він їх почув, де вичитав? (Хор., Місто.., 1962, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 45.