АНАХОРЕ́ТНИЙ, а, е, заст. Власт. анахоретові; пустельницький, відлюдний. Анахоретне життя в хуторських школах (Вас., IV, 1960, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 43.