АНАРХІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до анархізму або до анархії (в 1 знач.)., ..всі повинні знати, що синдикалістський ухил — це і в анархічний ухил.. (Ленін, 32, 1951, 169).

2. Схильний до анархії (в 2 знач.), безладдя; безладний, хаотичний. Був він якийсь крутий, суворий, і разом лагідний, добрий, анархічний і водночас хазяйновитий (Минко, Вибр., 1952, 21); * Образно. Дніпро протягом найближчих двадцяти років.. закінчить еру свого, так би мовити, анархічного буття і перетвориться на ряд водних б’єфів, розділених греблями з потужними гідростанціями, шлюзами і системою зрошувальних каналів (Довж., III, 1960, 96).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 43.