АМАЛЬГА́МА, и, ж.

1. Сплав якого-небудь металу з ртуттю або розчин деяких металів (напр., золота, срібла та ін.) у ртуті. Ртуть має здатність розчиняти в собі багато металів, утворюючи з ними сплави, що називаються амальгамами (Заг. хімія, 1955, 556).

2. перен. Про будь-яку суміш різнорідних речей, ідей та ін. В.. щедро оплачених дифірамбах [кореспондентів] Асканія виступала романтичним островом, твердинею західної культури серед.. варварського моря, а хазяйка Асканії була "чудесною амальгамою паризького виховання і бурхливого скіфського.. темпераменту" (Гончар, Таврія.., 1957, 99).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 37.